Акція "16 днів проти насилля"
Пам’ятка учням
1. Пам’ятайте, що насильство над вами, здійснене вашими батьками, не є нормою життя. Насилля – неприпустима річ у стосунках людей.
2. У сім’ї ви маєте право на те, щоб до вас ставилися з повагою, не ображали.
3. Пам’ятайте необхідні правила безпеки: зокрема, не варто тут же кидатися на допомогу, коли тато б’є маму, особливо коли він - з небезпечними предметами в руках; ваше завдання – якомога швидше сховатися, залишити домівку взагалі – на допомогу покличте дорослих, які краще знають, як діяти за таких обставин.
4. Ви маєте право на захист, якщо навіть найрідніші люди принижують ваше гідність.
5. Поділіться своїми проблемами з учителем, класним керівником, психологом, зверніться до міліції.
6. Не вірте у погрози з боку кривдників.
7. Ви маєте право висловлювати і відстоювати свою думку. Чітко і однозначно висловлюйте осуд щодо насильницької поведінки взагалі.
8. Знайте, коли вас постійно контролюють, принижують, примушують до чогось, використовують в спілкуванні з вами лайливі слова – це насильство.
9. Не вважайте, що ви заслужили на таке ставлення з боку дорослих. Ніхто, в тому числі ваші батьки, рідні, не має права принижувати вас, поводитися жорстоко стосовно дитини – це карається законом. В Сімейному кодексі (ст.. 150, ч. 7) написано: «Забороняються фізичні покарання дітей батьками. Та інші види покарань які принижують людську гідність. Дитина може податі до суду, до громадських організацій, якщо виховання не належне».
10. Навчаться розрізняти поняття «добро» і «зло». Все, що принижує людську гідність – є зло, все, що звеличує гідність людини – добро.
Детальна інформація щодо видів, ознак та наслідків насильства та жорстокого поводження можна знайти в наступних посиланнях:
Як попередети насильство в сімї
| Більшу частину нашого життя ми, як правило, на роботі. Але все те, що поза нею – це дім, а точніше, сім’я. Ці дві сфери нашого буття взаємопов’язані між собою. Тобто, якщо буде лад у сім’ї, то і на роботі буде все добре. Коли виникають непорозуміння та конфлікти в родині, то це має свій відповідний вплив на психічний і фізичний стан людини взагалі, зокрема погано відбивається на продуктивності його праці, успіхах у роботі. І навпаки. Зіпсований настрій і психологічний стрес, отриманий на роботі, в результаті негативно віддзеркалюються на стосунках у сім’ї. У чому ж тоді проблема? Вона полягає в потребі знаходження необхідного позитивного балансу між двома цими інституціями: місцем працевлаштування людини та її родиною. Тому це питання повинно розглядатися у площині їхніх взаємовідносин та інтересів. Але що робити, коли після роботи незалежно навіть від сприятливих умов на ній, вдома іноді відбуваються несподівані, але завжди неприємні метаморфози, тобто людина перетворюється на свою протилежність?! Її аморальні, ганебні вчинки стають не зовсім вмотивованими, неадекватними та некерованими. Зрозуміло, що подібні дії одного з членів родини по відношенню до інших містять ознаки протиправних дій, які можуть кваліфікуватися як насильство в сім'ї. Тобто тут ми вже маємо справу із серйозним, іноді непередбаченим психологічним дисбалансом у подружніх і батьківських відносинах, який, як правило, веде до негативних, особистісних і спільних, незворотних процесів. Це, в свою чергу, приведе до розладу та руйнування сім’ї. Як же захиститися від протиправних дій одного з членів сім’ї по відношенню до іншого та як їх попередити? По-перше, на захисті сім’ї від насильства стоїть закон, який так і називається Закон України «Про попередження насильства в сім’ї» (від 15.12.2001 № 2789-III). Згідно з юридичним визначенням цього офіційного правового документу, насильство в сім’ї – це будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного та економічного спрямування одного члена сім’ї по відношенню до іншого члена сім’ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім’ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров’ю. По-друге, є служби, які надають допомогу жертвам насильства в сім’ї. Якщо ж необхідно терміново припинити насильство, ви можете зателефонувати в міліцію – «102». Крім того, управління (відділи) у справах сім’ї та молоді районних держадміністрацій приймають і розглядають заяви (повідомлення) про вчинення насильства в сім’ї або реальну загрозу його виникнення. Що ж стосується вчинення або реальної загрози вчинення фізичного або сексуального насильства в сім’ї, то про це повідомляють територіальний орган внутрішніх справ. Управління (відділи) у справах сім’ї та молоді також організовують відвідування заявника і складають відповідний акт обстеження, проводять роз’яснювальну роботу серед населення, організовують надання психологічних, юридичних, соціально-педагогічних, інформаційних та інших послуг. При необхідності направляють жертв насильства в сім’ї до спеціалізованих установ (для жертв насильства в сім’ї). Закон особисто захищає і жінок, які можуть отримати підтримку в центрі по роботі з жінками, практична діяльність якого спрямована на забезпечення реалізації прав жінок від дискримінації шляхом надання їм індивідуальних кваліфікованих консультацій юристів, психологів та психотерапевтів. При центрі є притулок для жінок, які зазнали насильства в сім’ї. У разі, коли дитина зазнала жорстокого поводження з боку дорослих, Служба у справах неповнолітніх направляє дитину на обстеження стану її здоров’я до установ охорони здоров’я з метою надання неповнолітньому необхідної медичної допомоги Спільно з кримінальною міліцією у справах неповнолітніх Служба у справах неповнолітніх вирішує питання щодо тимчасового вилучення дитини з середовища, де вона зазнала жорстокого поводження, та подальшого її влаштування, а також надає соціально-психологічну допомогу дитині, яка зазнала жорстокого поводження з боку дорослих. В разі потреби Служба представляє інтереси дитини в судових органах. Кримінальна міліція у справах неповнолітніх цілодобово приймає інформацію про випадки жорстокого поводження з дітьми. Після перевірки викладених фактів приймається рішення про притягнення винних осіб до відповідальності. У разі потреби термінового вилучення дитини з сім’ї, де батьки чи особи, що їх заміняють, жорстоко поводяться з нею, працівники кримінальної міліції у справах неповнолітніх спільно із службами у справах неповнолітніх вирішують питання подальшого влаштування дитини. |
