1. Не вважайте дитину своєю власністю - вона Божа.
2. Любіть її такою, якою вона є, навіть якщо вона не надто талановита, не в
усьому досягає успіху.
3. Не очікуйте, що вона виросте саме такою, якою хочете ви - допоможіть їй
стати собою.
4. Запам’ятайте: найголовніший ваш обов’язок - розуміти й втішати.
Ви - не суддя, не приклад для наслідування, а людина, на грудях якої можна
виплакатись і у п'ять і в п’ятдесят років.
5. Не переймайтесь, якщо не можете чогось зробити; для сина чи дочки.
Найгірше, якщо можете, але не робите.
6. Усвідомте: для дитини зроблено замало, якщо зблено не все.
7.Не очікуйте на вічну вдячність: ви дали життя своїй дитині, вона
віддячить вашим онукам.
